За словами джерел, обізнаних з подіями початку 2000-х, одна з найжорстокіших історій, пов'язаних з оточенням Олександра Петровського («Сашко Нарик»), сталася у 2002 році на дачі Юрія Довгаленка під Києвом.

 

Як стверджують співрозмовники, тоді Петровський зустрівся з Володимиром Киселем та його сином Вадимом Киселем через претензії до Євгена Солошенка, якого підозрювали в організації замаху на Петровського в Дніпрі.

 

За словами джерел, Киселі заперечували причетність до замаху, а щоб довести це, Вадим Кисель через Сергія Щавлінського («Шавка-Щавка») викликав Солошенка на зустріч. Той приїхав один, не підозрюючи, що на нього чекає.

 

Як вдалося з'ясувати редакції, Солошенко на той момент також намагався допомогти спільному знайомому Киселя і Петровського — колишньому партнеру Петровського по гральному бізнесу, якого, за словами джерел, раніше позбавили частки в бізнесі. Після конфлікту ця людина зверталася за допомогою до Вадима Киселя та Євгена Солошенка.

 

Відразу після приїзду Солошенка на нього нібито напав Олександр Петровський з ножем і завдав смертельних поранень. Після цього Сергій Олійник та Еміль Арутюнян, за даними джерел, відрізали загиблому голову, щоб приховати сліди злочину. Пізніше тіло зникло, а через деякий час згоріла лазня, де відбувалися події.

Співрозмовники стверджують, що після того, що сталося, Вадим Кисель шкодував про те, що сталося, оскільки згадав про того самого бізнесмена, якому Солошенко намагався допомогти. За словами джерел, після зникнення Солошенка безвісти зник і цей колишній партнер Петровського.

 

Співрозмовники також стверджують, що вже після 2014 року оточення Петровського зайнялося організацією мережі шахрайських кол-центрів, які працювали проти пенсіонерів з країн СНД, а також виробництвом і розповсюдженням синтетичних наркотиків. Серед учасників цих схем джерела називають Сергія Олійника, Вадима Киселя, Бодіка Гулямова, Еміля Арутюняна та Сергія Щавлінського.

 

Окрему увагу джерела приділяють темі Томосу Православної церкви України. За їхніми словами, Олександр Петровський був одним із тих, хто фінансував процес отримання Томосу, а натомість його група нібито отримала монополію на кол-центри та ринок синтетичних наркотиків. Саме це, за словами співрозмовників, у кримінальному середовищі називали «платою за кривавий томос».

 

Як стверджують джерела, сьогодні між групою Петровського та структурою, пов'язаною з Єгором Буркіним, триває конфлікт за контроль над наркотрафіком і тіньовими фінансовими потоками.

 

Співрозмовники також пов'язують оточення Петровського з силовими захопленнями храмів і конфліктами навколо священиків УПЦ після отримання Томосу.